Коцапчєг - птаха горда: доки ни копниш - ни пулитить:))

Спокійно шановні, спокійно. Не треба гніватись на помилки у заголовку теми - вони зроблені свідомо(хто ще не зрозумів ).

Справа то ось у чому: мова, щоб бути сильною(читай - поширеною), повинна вживатись у всіх сферах життя, заполонити собою увесь вільний простір, заповзати у кожну інформаційну шпаринку та вигадувати все нові і нові слова та словоспролучення на озачення певних явищ чи предметів, інакше вона втрачає здатність задовольняти собою потребу людей у даній мові як у засобі комунікації та вираження думок. Якщо вона не розвиватиметься у ногу із часом - стане мертвою, як латина.

Українська явно проспала виникнення такого явища, як І-нет. Комп’ютерний сленг українською відсутній як такий, тоді як у наших північних сусідів (коцапчєгів) і-нет-жаргонізми стали явищем чи не культовим, а головне - у них з’явилась можливість замінювати англійські комп’ютерні терміни російською, нехай і "спотвореною"(мабуть, вже кожному користувачу павутини відомі слова:"превед","аффтар","в Бабруйск","креатифф","шушпанчик" та ін.), а це значить - мова розвивається саме на розмовно-побутовому рівні, рівні масового "споживача", якщо вам так буде завгодно. Нам же лишається тільки "підбирати за" сусідами - ось тому-то усі молодіжні закидони (починаючи від "прівєт", "капєц", "забєй..." ...)суцільно російського походження. А значить - є додатковим фактором русифікації.

Стосовно російських падонків(а саме так творці цієї "мови" себе називають ), то вони не просто безграмотні — вони безграмотні демонстративно і підкреслено. Неписьменність доведено до гротеску. Креативні «падонки» не просто вигадали мову, а й почали творити нею.«Падонки» породили численне покоління споживачів і продовжувачів своєї справи.

Що я пропоную? А чому б нам не спробувати створити свій, український аналог і-нет жаргону? Повторю: повноцінна лише та мова, яка розвивається в усіх напрямках і вживається у всіх сферах життя( молдіжний сленг та і-нет жаргон не повинні бути винятком).

1)коцапчєг - no coment

2)посполито - добре (реально існує - зустрічав такий вираз на ФУПі, вживається для схвалення чогось)

3)дяки - теж зовсім не нове, проте чомусь малопоширене(дякую)

4)інферно - підказала З.Трава (типу "пекельний привіт" )

5)сюся(від нік-нейму одного вельми непосполитого коцапчега з Москви:"SuSE 9.0") - те ж, що й "шушпанчик" російською, тобто неіснуюча істота - предмет знущань та стьобу. Напр.: "Тебя ждёт Великий Шушпанчик. Открой двери своего восприятия","Шушпанчики спят 23 часа в сутки. Остальное время они дремлют","Глупость шушпанчиков даёт представление о бесконечности","Шушпанчик, рожденный ползать, летит недолго","В голове шушпанчика не укладывается больше двух кирпичей за раз").

6)шозах.. - no coment

7)пацанячий - нормальний(типу як "готично" в падонків), реально вживається в житті.

8)мастдай(від англ. must die) - вияв крайнього невдоволення чимось (напр. "сюся мастдай")

9)білогрудий - дурник,простак (слово має свою довгу історію,а зародилось в гуртожитку №10 "Львівської політехніки")

10)МНБМ - москаль неправий, бо він москаль)

11)писюк - зневаж. "автор" ,але,скажімо, не дуже дотепний або розумний (форми: писючий, писючка(вона),писюнчик(малолітній писюк)). ("писюк-коцапчєг" - то вже взагалі повний аврал!!!)

12)писючара - наступна стадія деградації писюка.

13)Бандерштадт - (розмов.) Західна Україна (абсолютно не нове) і нічого образливого у цьому слові особисто я не бачу.

14)нацюк - нацист, фашист. Зайве й говорити, що укр. націоналісти "нацюками" бути не можуть апріорі. Приклади вживання: " москальські нацюки-скінхеди", "Ахтунг! У хворумі коцапчєг-нацюк!!!"...

15)Кенні - жертва;відданий комусь на поталу(напр."ни треба Кенні з мени рубити" - те ж, що й сказати: "не вішайте на мене всіх собак"або "чого ви до мене причепились?" )."Кенні" походить від імені персонажу мальтфільму "Сауспарк",згідно сюжету котрого Кенні - 8-річний малюк, який у кожній серії гине,проте вже у наступній - живий-здоровий, ніби нічого й не трапилось. Фраза, котру при кожній новій смерті Кенні говорять його друзі : "Oh my God! They killed Kenny! You bastards!"(«О, Боже! Вони вбили Кенні! Сволота!» ) - стала культовою(її як надпис можна зустріти на футболках, брелоках та ін.)

16)хворум - no coment.

З чого все починалось...

Перші комп’ютери з’явились на початку 50-их років і в міру того, як вони вдосконалювались, люди, які працюють з ними, придбали великий словесний багаж, що широко відомий в наш час. Але це був час до настання ери персонального комп’ютера, тобто до 1988 року, тому що вона була здобутком посвячених, а їх мова була закритою для суспільства.
Комп’ютерні технології та, особливо, масове вторгнення на наш ринок персональних комп’ютерів внесло в мову величезну кількість спеціальних слів та виразів, багату розгалужену термінологію, наприклад: мікропроцесор, операційна система, формування, інсталяція, вінчестер, діалогове вікно, об’єкт і т.д. Більшість з цих термінів – англіцизми.
Запозичення, однак, не єдине джерело поповнення лексикону даної лексичної системи.
Деякі слова приходять із сленгу інших професійних груп, наприклад автомобілістів: чайник ( початківець), движок ( ядро, “ двигун” програми). Інколи процесор комп’ютера називають мотором, а сам комп’ютер – машиною. Є й невелика кількість слів “ вітчизняного” походження.
Так як область моїх інтересів складають саме ці предмети ( англійська, українська мови і комп’ютерні технології), то дана проблема здалась мені дійсно актуальною. Адже в останній час ми все частіше зустрічаємо випадки поповнення української мови іноземними словами. І в силу все більшого зростання популярності англійської мови, більшість нових слів приходить саме з цієї мови. Мені захотілось якось класифікувати цю лексику, зрозуміти її значення і місце в мові. І цю проблему, я вважаю, неможливо залишити без уваги.
Вся лексика тієї чи іншої мови поділяється на літературну та нелітературну.
До літературної відносяться:
1) книжкові слова;
2) стандартні розмовні слова;
3) нейтральні слова.
Все це лексика, що використовується або в літературі, або в усному мовленні в офіційній сфері.
Існує також нелітературна лексика. Ми ділимо її на:
1) професіоналізми;
2) жаргонізми;
3) вульгаризми;
4) сленг.
Ця частина лексики відрізняється своїм розмовним і неофіційним характером.
Професіоналізми – це слова, які використовуються невеликими групами людей, об’єднаних певною професією.
Сленг – це слова, які часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що служать для позначення предметів, про які говорять у повсякденному житті.
Необхідно відмітити, що деякі вчені відносять жаргонізми до сленгу, не виділяючи їх як самостійну групу; і сленг визначають як особливу лексику, яка використовується для спілкування групи людей зі спільними інтересами.
Але в чому ж відмінність комп’ютерного сленгу від сленгів інших типів? Маючи справу з комп’ютерним сленгом, ми маємо справу з деяким синтезом усіх чотирьох груп.
По-перше, ці слова служать для спілкування людей однієї професії – програмістів або просто людей, які використовують комп’ютер для якихось цілей. При цьому вони використовуються в якості синонімів до англійських професійних термінів, що відрізняються від них емоційним забарвленням.
По-друге, комп’ютерний сленг відрізняється “зацикленістю” на реаліях світу комп’ютерів.

Особливості українського комп`ютерного жаргону:)

Навряд чи знайдеться на нашій маленькій планеті місце, до якого б не дійшла загальна комп'ютеризація. Воно й не дивно: персональний комп'ютер — інструмент незамінний. За його допомогою можна грати в тисячі різноманітних ігор, читати анекдоти й дивитися фільми, на нього можна поставити букет квітів або посадити улюбленого плюшевого ведмедика.
Проте комп'ютерники не обмежуються квітами та м'якими іграшками: вони вигадали власну мову, яку нормальні люди, звичайно не розуміють.
Комп'ютерний жаргон виник одночасно з появою електронно-обчислювальних машин у США 1946 року. Із розвитком обчислювальної техніки в Україні також почала складатися специфічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-професіонали. Розповсюдження персональних комп'ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі шари населення, які сприйняли і збагатили комп'ютерну жаргонну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а та-кож популярність комп'ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних і висловів сленгу, визначають моду на комп'ютерний жаргон серед користувачів.
Однією із причин виникнення такої “мови” вважається її виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту. В решті решт комп'ютерний жаргон виражає навіть певні емоції, які в сухій та лаконічній реальній Мережі відтворити майже неможливо.
Комп'ютерний жаргон — це віртуозна гра для людей, яким тісно в межах нормованої літературної мови. Проте, як би не прагнули носії жаргону до саsмобутньої яскравості мовлення та відмінності його від нормалізованої української мови, все одно будь-які нововведення відбуваються в середині системи мови і будуються за законами української мови.
У молодіжному комп'ютерному жаргоні багато слів із англійської мови, часто перероблених або навмисно покручених. Панування англіцизмів зумовлене: по-перше, пануванням в усьому світі англомовної термінології, котра пов'язана із домінуванням на світовому ринку американських фірм, які виго-товляють комп'ютери та програмне забезпечення до них; по-друге, модою на англійську мову в молодіжному середовищі та в суспільстві загалом, що призводить до засмічення української мови англійським словами (пор. імпіч-мент, маркетинг, менеджмент і т.д.); по-третє, досить високим рівнем освіти людей, які зайняті у цій сфері діяльності.
От і маємо: англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом крекнути (або в жартівливому вигляді крякнути), а hack (розбивати) — хакнути з українським суфіксом -ну, який тут виступає для позначення одноразової дії. Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартів-ливу назву крякалки, де звуковий вигляд англійського слова співвіднесли з українським звуконаслідувальним вигуком кря, який в уяві одних позначає звук, що виникає при розколюванні, наприклад, дерева, а в інших - схожий до качиного крик кря-кря.
Нових значень в цьому жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад: зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати, злити (переписати інформацію) та багато інших.
Велику популярність у комп'ютерному жаргоні мають усічені слова: комп (замість комп'ютер), проги (програми), вінди (програма Windows). Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових слів, які відобража-ють ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (суфікс -ух(а) за-лежно від ситуації надає експресію згрубілості, зневаги або іронії).
Одна із властивостей жаргонної лексики — переосмислення загально-вживаних слів і створення на їх основі лексичних одиниць із подвійним зміс-том, які співвідносяться із далекими за значенням словами, — широко вияв-ляється і в комп'ютерному жаргоні: квакати — грати в комп'ютерну гру Quake.
Український комп'ютерний сленг через свою молодість не досить устоявся, і тому більшість слів у ньому має багато варіантів вимови і написання: вегеа, вежеа, вагон — відеоадаптер VGA; глючити, глюкати — працювати з помилками; дурдос, дирдос — операційна система DR-DOS. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню або його українській транслі-терації. У будь-якому випадку вимова стилізована під розмовну українську.
Отже, комп'ютерний жаргон дуже близький до загального жаргону й розвивається за тими самими закономірностями.